Краєзнавчі замальовки

середа, 12 березня 2025 р.

Пивоварний завод Шульца на Деміївці

Сучасний простір Деміївської площі та вулиць довкола частково формує пивоварний завод. Колись він належав німецькій родині Шульців.

Засновник династії Йоганн Генріх Шульц прибув до Києва у 1860-х роках і зайнявся підприємництвом - побудував пивоварний завод. Його син не лише продовжив справу, а й посів поважне суспільне становище. Він був членом правління кількох акціонерних товариств і мав довіру підприємницького співтовариства. Крім пива, на заводі виробляли також слабоалкогольні напої, і вони мали попит навіть за межами Києва. Бізнес був направду сімейним, адже в управлінні підприємством брав участь брат Карла Шульца - Едуард.

До початку ХХ ст. родина залишалась у німецькому підданстві. Прохання про отримання російського підданства було подано лише в 1911 році, однак з невідомих причин не було задоволено. Припускаємо, причиною могли бути підозри у шпигунській діяльності та зв'язки з Берліном.

Фото Антона Короба. 2017 рік

Перша світова війна внесла не вельми приємні корективи. Восени 1915 року родину Шульців виселили з Києва, завод перейшов під управління Михайла Цукермана, яки довгий час працював на підприємстві й, напевно, був найбільш прийнятною фігурою в тій складній ситуації. Упродовж 1916 року М. Цукерман листувався з Карлом Шульцом, котрий перебував на засланні й вочевидь тримав руку на пульсі заводу. Він отримував телеграми (особисті, хоч вони й підшиті до ділового листування) від Карла Шульца про стан справ та з рекомендаціями щодо управління заводом. Виробництво поступово занепадало через загалом очевидні причини - зміни керівництва, економічні труднощі після війни, запровадження "сухого закону", зниження купівельної спроможності та проблеми з постачанням, наростання соціального напруження.

Листопад 2023 р. Фото О. Пасічник

За радянських часів це підприємство мало назву "Пивзавод № 1". Останнє пиво на заводі зварили у вересні 2003 року. 2009 рік - останній рік існування заводу. Господарський суд Києва прийняв рішення про ліквідацію ЗАТ "Київський пивзавод № 1".

Прізвище Шульца сьогодні використовують як елемент маркетингу. На фотографіях останніх років бачимо колись прибуткове підприємство, огорожене парканом і сучасне будівництво...

Лютий 2025 року. Фото А. Редьки

Джерело : Водотика, Т. Простір можливостей : Україна в добу заліза та пари. - Київ : ТОВ "Видавництво "Кліо", 2018. - с.211-212.

неділя, 15 грудня 2024 р.

Найвеселіше і найцікавіше місце Деміївки на початку ХХ ст.

"Головна вулиця околиці - Велика Васильківська, і пишаються нею жителі справедливо. Простора, довга, з красивими кам'яницями, а базар на ній - найславетніше, найвеселіше і найцікавіше місце Деміївки. Селянські підводи - на них риба, мед у стільниках, поросята, сало, окости - тягнуться від села Корчуватого до броварні Шульца. По праву руку крамниці багача Карева, а по ліву - крихітні смішні крамнички, де, зрештою, багато чого можна придбати. Поміж рундуками й підводами час від часу шмигають фокусники, циркачі, катеринщики, всякий бродячий люд.

Леся й Костик відразу ж продали суниці і, узявшись за руки, розмахуючи кошиками, майнули до Хави - добродушної гладухи, в крамничці якої продавалася всяка всячина : сіно, вино у великих пляшках, цвяхи, голки, а найголовніше - маковики. Ох, ці диво-маковики - солодкі, тверді, зернисті - десять штук на копійку! І ще по копійці витратили діти на кварту хлібного квасу з ізюмом у крамниці старого Курсенка. Тут же, на базарі. Такого смачного квасу, певно, ніде в місті не знайдеш, бо сухарі для нього Курсенко купує в пекарнях Акопова й Зельмана. До речі, є на Деміївці, поряд із Саперною Слобідкою, Зельманів провулок".