Як станція Київ-Деміївський слугувала виставковим майданчиком

Київ-Московський. Фото з архіву газети "Робітниче слово".  2002 рік

На сьогодні станція Київ-Деміївський має розвинену колійну інфраструктуру. Чотири головних, 10 приймально-відправних, одну витяжну, чотири з’єднувальних, дві обвідних та одну відстійну колію для поїздів. А прикрашає станцію будівля місцевого вокзалу, що побудована у 1955 р.  у стилі «сталінського ампіру», як висловлюються у соціальних мережах знавці цього архітектурного стилю.

За словами заступниці начальника цієї вантажної станції Надії Колоднецької (2002 р.), виробничий план з вивантаження продукції тут виконувався завдяки будівельним матеріалам, що транспортувалися з Коростенського регіону Житомирської області, а навантажували у вагони на той час дерев’яні плити, цемент.

   На початку ХХІ століття за ініціативи тогочасного Міністра транспорту України — Генерального директора  Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця», Героя України Георгія Кірпи ця станція стала своєрідним виставковим майданчиком для експозиції залізничної техніки, промислової продукції для транспортного комплексу.

І не лише для цього. Під час першої експозиції демонструвалися капітально відновлені в умовах локомотивних та моторвагонних депо Південно-Західної, Донецької, Львівської, Придніпровської, Одеської, Південної залізниць електро- та дизель-поїзди. Кожна одиниця приміського та міжобласного рухомого складу мала фірмову назву. «Чорноморець», «Люботинець», «Надія», «Львів», «Ювілейний» тощо.

У 2001 році поруч із станцією Київ-Деміївський будівельники Південно-Західної залізниці звели пасажирську платформу Видубичі. І вже через рік, у 2002 р., завдяки відкриттю на Сирецько-Печерській лінії метрополітену станції «Видубичі» у межах згаданої залізничної платформи почав функціонувати транспортний пересадочний вузол. 

Георгій Кірпа

Під час травневої виставки у 2002 р. тогочасний міністр транспорту України Георгій Кірпа наголошував на недоцільності приватизації залізничного транспорту України, посилаючись на іноземний досвід.

Гордістю для багатьох відвідувачів виставки на станції Київ-Московський була демонстрація потяга «Столичний експрес», збудованого на Крюківському вагонобудівному заводі.

 Протягом 2003 р. на Південно-Західній залізниці було реконструйовано вокзали на станціях Новгород-Сіверський, імені Петра Кривоноса, Підгірці, Нові Безрадичі та Київ-Московський.  

Приміром, у 2003 році ця станція та залізничний перегін між станціями тоді Київ-Деміївський — імені Петра Кривоноса стали полігоном для демонстрації роботи колійного машинного комплексу з капітального ремонту колії. У кооперації з машинобудівниками Австрії (компанія «Плассер і Тойрер») та українськими залізничниками продемонстровано роботу колійних машин, що допомогли практично виключити застосування ручної праці під час великих обсягів ремонту інфраструктури. Тоді ж застосували спеціальну синтетичну плівку з геотекстилю (виробництво — Австрія). Цей  матеріал застосовується для того, щоб колійний щебінь не забруднювався впродовж довгого часу. 

У 2003 році вперше за всю історію залізниці був презентований пасажирський вагон, пофарбований у білий колір. У липні ц.р. було продемонстровано модель автомобілевоза, що курсує у складі пасажирських потягів далекого сполучення. Під час цієї виставки демонструвався пасажирський вагон підвищеного комфорту з розсувними колісними парами (виробництво — Республіка Польща). Увагу відвідувачів привернув швидкий експрес, що курсував між Дніпропетровськом та Сімферополем. Георгій Кірпа неодноразово наголошував на тому, що проєкти з удосконалення тягового рухомого складу, пасажирських та вантажних вагонів, колійної техніки, які демонструвалися на експозиціях станції Київ-Московський, мають розповсюджуватися на всіх українських залізницях.

             Київ-Московський. Фото з архіву газети "Робітниче слово". 2002 рік

   На початку жовтня 2003 р. відбулась чергова виставка, де присутні ознайомилися з модернізованим вантажним електровозом серії ВЛ-80 у вантажопасажирській серії ВЛ-40-у. Працівники Львівського локомотиворемонтного заводу зробили справжню революцію у справі модифікування електровозів. Також колектив пасажирського вагонного депо станції Харків-Пасажирський представив вагон-тренажер,  модернізований із звичайного пасажирського вагона. Тепер можна буде організовувати фахові  курси з підвищення кваліфікації та іспити зі знань з правил технічної експлуатації рухомого складу.

  Київ-Деміївський. Фото з архіву газети "Робітниче слово". 2002 рік

              Справляв враження і прилад з дистанційного визначення нагріву вагонних буксових вузлів, пристрій з автоматичного ведення локомотивів і приміського залізничного транспорту, акумуляторна батарея, зроблена із застосуванням кальцієвих технологій під час її виробництва. Вперше на теренах України було продемонстровано пасажирський вагон з розсувними колісними парами (виробництво Республіки Польща), який мав курсувати за маршрутом Київ — Краків.  Також серед експозицій увагу відвідувачів привернули зразки службової форми для залізничників від ВАТ «Хутрова фірма «Тисьмениця» (Чернівецька область) та ковдри від Харківської ткацько-прядильної фабрики з логотипом Укрзалізниці та гербами міст, де розташовувались адміністрації залізниць.

   На початку 2004 р. виставку досягнень на залізничному транспорті вперше було організовано на станції Дарниця. Це пояснювалось початком будівництва нового вокзального комплексу на цій станції, а також початком будівництва автомобільно-залізничного мосту над Дніпром на перегоні між Київ-Московським та Дарницею. На порядок денний постав транспортний проєкт з організації руху пришвидшених пасажирських потягів із швидкістю до 200 км/год. Проте на сьогодні цей проєкт здійснено частково, оскільки автомобільно-залізничний міст функціонує, а вокзальний комплекс станції Дарниця перебуває у законсервованому стані.

Віктор ЗАДВОРНОВ, 

                                                                 головний редактор газети «Робітниче слово»