У 1911 році, коли відзначався 50-річний ювілей відміни кріпосного права, в багатьох містах і селах імперії з'являлися монументи "царю-визволителю" Олександру ІІ. Не залишилась у стороні і Деміївка. За кошти місцевої влади і громадські пожертви було споруджено бронзове погруддя імператора на високому гранітному постаменті, обнесеному металевою огорожею. Є припущення, що поставив цей пам'ятник І.Малиновський, який служив майстром у Владислава Городецького. Незадовго до ювілею селянської реформи він розмістив у місцевій пресі оголошення про те, що береться за помірну плату встановлювати на постаментах погруддя Олександра ІІ в селах Київської губернії.
Пам'ятник стояв на Великій Васильківській вулиці біля будинку повітового правління, яке знаходилося приблизно навпроти Свято-Вознесенської церкви (сьогодні це Свято-Вознесенський Храм, що на Деміївці). Відкривали його 18 вересня 1911 року вельми урочисто. Підніжжя пам'ятника прикрасилося численними вінками: від селян Деміївки, дрібних дворян, училищ, заводів тощо.
Але життя монумента виявилося коротким і обірвалось майже одразу після встановлення радянської влади.
Джерело : А.Березин Монумент на Демиевке//Киевские ведомости.-1995.-3 июня.-с.15
Пам'ятник стояв на Великій Васильківській вулиці біля будинку повітового правління, яке знаходилося приблизно навпроти Свято-Вознесенської церкви (сьогодні це Свято-Вознесенський Храм, що на Деміївці). Відкривали його 18 вересня 1911 року вельми урочисто. Підніжжя пам'ятника прикрасилося численними вінками: від селян Деміївки, дрібних дворян, училищ, заводів тощо.
Але життя монумента виявилося коротким і обірвалось майже одразу після встановлення радянської влади.
Джерело : А.Березин Монумент на Демиевке//Киевские ведомости.-1995.-3 июня.-с.15
 |
| Фото з газети. 1911 рік |
