 |
| Сучасний вигляд колишньої синагоги І. Баришпольського |
Один з небагатьох уцілілих будинків історичної забудови
колишнього робітничого передмістя Києва — Деміївки (дата зведення була
викладена на фасаді (тепер втрачена). Деміївка увійшла до складу міста в 1918,
на неї не поширювалися обмеження щодо проживання євреїв, тому чисельність
єврейського населення до революції тут була досить велика.
У 1870 році купець 2-ї гільдії І. Баришпольський почав
клопотатися про спорудження у власній садибі на Деміївці іудейської молитовної школи. Молитовню (синагогу) було
відкрито 1878 року після отримання дозволу. Фундатор подарував будинок
єврейській громаді. Відтоді споруда неодноразово реконструювалася, її
призначення змінювалося. Первісно двоповерхова, в 1920-х рр. надбудовано третій
поверх.
Будинок використовувався як культове приміщення (з
великою залою й галереєю) та як єврейський навчальний заклад. 1920, за
польської окупації, синагогу було розгромлено. 1921 тут зареєстровано три
громади: «Бет-Мідраш-Гагодол», «Лоймде-Мішнаєт» і «Бокер». У лютому 1925 їх
закрили, будинок передали під районний клуб кустарів-одинаків Деміївки «Емес» («Правда»). 1926 розроблено проект і здійснено реконструкцію споруди під
Деміївський районний робітничий клуб з переплануванням внутрішнього об'єму і
надбудовою тильної частини. З 1928 тут містився Будинок культури залізничників
ім. М. Фрунзе; з 1978 — Будинок культури і техніки автотранспортників ім. М.
Фрунзе. На поч. 1980-х рр. з тильного боку зведено триповерхову прибудову
господарського призначення.
Тепер приміщення використовується як Будинок
дитячої та юнацької творчості Голосіївського району.
Немає коментарів:
Дописати коментар