середа, 19 грудня 2018 р.

Адресъ издателя: Кіевъ-Деміевка

У 1912 році  священник с.Деміївка Василь Пестряков видав книгу поезій свого брата священника Феодора Пестрякова, який помер у 1911 році. 
Василь Мелентійович Пестряков - законоучитель , священник парафіяльного училища при Київському цукрово-рафінадному заводі селища Деміївка (зараз це кондитерська фабрика "Рошен"). У 1903 році він закінчив Київську духовну академію і був "удостоен степени кандидата богословия с правом получения степени магистра чрез представление удовлетворительных для сей степени новых сочинений". Багато років був настоятелем  Свято-Вознесенської церкви на Деміївці, на будівництво якої велику суму грошей виділив директор цукрово-рафінадного завода.
 У 1904 році священник Василь Пестряков був наглядачем над бібліотекою-читальнею при Деміївському Народному Домі.
 Ця книга зберігається у фонді Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

Джерело: Весь Киев: адресная и справочна книга/С.М.Богуславский.-К.:Типография 1-й Киевской артели Печатного дела, Трехсвятительская ул. д.5, 1912.-с.555
www.petergen.com/bovkalo/duhov/kievda.html

четвер, 7 червня 2018 р.

Уздовж Васильківського шляху... (Центральною вулицею Деміївки) ч.1

 Пропонуємо Вашій увазі захоплюючу  екскурсію центральною вулицею нашої Деміївки. Автор віртуальної прогулянки -  читач нашої бібліотеки Антон Короб            (за фахом юрист-міжнародник, за покликанням - києволюб).  
Детальніше за посиланням...

середа, 28 березня 2018 р.

Деміївка: блиск і злидні

          Серед усіх околиць Києва село Деміївка по праву вважалося однією з найзаможніших територій. «Тут можна зустріти великі кам'яні 2-3-поверхові будинки, які сміливо могли б стояти на будь-який центральній вулиці Києва», - вигукував автор путівника по Києву.
Передмістя Деміївка на плані Києва. 1912 рік
Однак за тендітним фасадом благополуччя Деміївка ховала свої хронічні хвороби. Одна з них - тотальна антисанітарія, яку спровокували кияни. На кордоні передмістя з боку Києва асенізаційні обози регулярно скидали нечистоти, влаштувавши там велике звалище. 
«Як тільки ви підходите до мосту, вас вражає вид червоної води на Либеді і червоного піску на мілинах. Не знаючи, куди подітися від смороду, ви намагаєтеся не дихати, не розкривати рота. Швидко минаючи міст, ви дуже помиляєтеся, якщо думаєте, що вже позбулися  смороду: город, на який протягом цілої зими складали нечистоти з міста, не перестає видавати сморід і тепер - влітку (не кажучи про весну), - особливо вечорами і ночами. Немає можливості відкривати вікна, освіжати кімнати! Днем пил, вночі сморід», - змальовував непривабливу картину житель Деміївки.

середа, 28 лютого 2018 р.

Колишня вулиця Совська на Деміївці

  Пропонуємо Вашій увазі захоплюючу  екскурсію однією з найстаріших вулиць Деміївки. Автор віртуальної прогулянки -  читач нашої бібліотеки Антон Короб (за фахом юрист-міжнародник).  

Детальніше за посиланням>>

субота, 24 лютого 2018 р.

Листівка "Привіт з Деміївки"

    Київ був одним з провідних центрів дореволюційної фотографії в імперській Росії.
Найкращим популяризатором дореволюційного Києва, творцем найбільшої серії листівок з видами Києва, яка складалася з кількох тисяч різних київських міських пейзажів від центральних районів до далеких київських околиць і дач, був Дмитро Тимофійович Марков (1871-?), - купець другої гільдії. Мав своє ательє на Хрещатику, 6 з 1895 року, потім переїхав на Хрещатик, 41. Був представником династії київських фотографів. Його батько Тимофій Георгійович заснував ательє ще 1865р.  Саме завдяки Дмитру Тимофійовичу до нас дійшла листівка з краєвидами Деміївки початку ХХ століття.
Джерело: Третьяков А.П.  Купцы города Киева. - К.: Сучасний письменник, 2017.- 484с.
                  Володько В. Город без глянца.- Киев24. - 2016.-15 сентября //https://kiev24.ua/