вівторок, 19 березня 2019 р.

Про вилучення українських книг з фонду Деміївської бібліотеки в 1915 році

У фонді бібліотеки зберігається копія листа за 1915 рік  завідувача Деміївської народної бібліотеки Любові Буткевич до Київської повітової земської управи на виконання циркулярного розпорядження про вилучення книг  малоросійською мовою з фонду підпорядкованої їй бібліотеки.
"Представляя при семъ УЪездной Земской Управе отчетъ о дЪятельности народной библіотеки при вверенномъ мнЪ училищЪ за 1913 годъ, имЪю честь донести, что изъ упомянутой библіотеки,  на основаніи циркулярного распоряжения Г. Инспектора народныхъ училищъ / района Кіевской губ. отъ 25 ноября 1913 г. за № 2814, изъяты всЪ изданія на малорусскомъ языкЪ, списокъ каковыхъ и самыя изданія представлены мною УЪздной Земской УправЪ при донесеніи отъ 10 декабря 1913 г. за № 74 и дополнительно отъ 16 февраля 1914 года за № 8". [1]
[1] ДАКО, Ф. 1239, Опис 5, спр. 216

понеділок, 11 березня 2019 р.

Документ 1915 року завідувача Деміївської народної бібліотеки

Другим завідувачем Деміївської земської народної бібліотеки Київського повіту була Любов Іванівна Буткевич. 

Завдяки поданому  до Київської повітової земської управи звіту за 1915 рік, ми можемо мати певну уяву про соціальні умови роботи та життя бібліотекаря.

Документ, який зберігається в Державному архіві Київської області, - це своєрідна "декларація про доходи" завідувача                                   земської народної  бібліотеки.
ПІБ - Буткевич Любов Іванівна
Рік народження - 1875
Звання - народний вчитель
Має 3 дітей
Освіта - духовне училище
Трудовий стаж - з 1905 року
На посаді (завідувача Деміївського земського однокласного парафіяльного  училища та завідувача народної бібліотеки ) - з 1913 року.
                Далі мовою оригіналу:
Жалованье - 420 руб.
Добавочное вознагражденіе за особые занятія - за заведованіе народной библіотекой - 60 руб, за занятие рукоделием - 36 руб. [1]
Квартира натурою или получал квартирныя деньги и сколько?
                                         натурой
Состав и размер квартиры:
число комнат - 3
есть ли кухня - есть
общая площадь съ кухней  - 99
высота комнат (въ арш.) - 3 арш. 15 в.
ГдЪ служилъ до послЪдняго мЪста?
         учительницей въ Киево-Соломен. 2 кл. минист. училище
Не занимаетъ ли жена учителя или мужъ учительницы какого либо мЪста; гдЪ именно, сколько получает по этой службЪ
Мужъ учит. завЪд. Буткевичъ занимаетЪ должность Столоначальника при Канцеляріи Г. Попечит. Кіевск. Учебного Округа

[1] У 1915 році 36 руб. отримував тех.працівник

Джерело: ДАКО, Ф.1239, оп.5, спр. 220

середа, 19 грудня 2018 р.

Адресъ издателя: Кіевъ-Деміевка

У 1912 році  священник с.Деміївка Василь Пестряков видав книгу поезій свого брата священника Феодора Пестрякова, який помер у 1911 році. 
Василь Мелентійович Пестряков - законоучитель , священник парафіяльного училища при Київському цукрово-рафінадному заводі селища Деміївка (зараз це кондитерська фабрика "Рошен"). У 1903 році він закінчив Київську духовну академію і був "удостоен степени кандидата богословия с правом получения степени магистра чрез представление удовлетворительных для сей степени новых сочинений". Багато років був настоятелем  Свято-Вознесенської церкви на Деміївці, на будівництво якої велику суму грошей виділив директор цукрово-рафінадного завода.
 У 1904 році священник Василь Пестряков був наглядачем над бібліотекою-читальнею при Деміївському Народному Домі.
 Ця книга зберігається у фонді Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

Джерело: Весь Киев: адресная и справочна книга/С.М.Богуславский.-К.:Типография 1-й Киевской артели Печатного дела, Трехсвятительская ул. д.5, 1912.-с.555
www.petergen.com/bovkalo/duhov/kievda.html

четвер, 7 червня 2018 р.

Уздовж Васильківського шляху... (Центральною вулицею Деміївки) ч.1

 Пропонуємо Вашій увазі захоплюючу  екскурсію центральною вулицею нашої Деміївки. Автор віртуальної прогулянки -  читач нашої бібліотеки Антон Короб            (за фахом юрист-міжнародник, за покликанням - києволюб).  
Детальніше за посиланням...

середа, 28 березня 2018 р.

Деміївка: блиск і злидні

          Серед усіх околиць Києва село Деміївка по праву вважалося однією з найзаможніших територій. «Тут можна зустріти великі кам'яні 2-3-поверхові будинки, які сміливо могли б стояти на будь-який центральній вулиці Києва», - вигукував автор путівника по Києву.
Передмістя Деміївка на плані Києва. 1912 рік
Однак за тендітним фасадом благополуччя Деміївка ховала свої хронічні хвороби. Одна з них - тотальна антисанітарія, яку спровокували кияни. На кордоні передмістя з боку Києва асенізаційні обози регулярно скидали нечистоти, влаштувавши там велике звалище. 
«Як тільки ви підходите до мосту, вас вражає вид червоної води на Либеді і червоного піску на мілинах. Не знаючи, куди подітися від смороду, ви намагаєтеся не дихати, не розкривати рота. Швидко минаючи міст, ви дуже помиляєтеся, якщо думаєте, що вже позбулися  смороду: город, на який протягом цілої зими складали нечистоти з міста, не перестає видавати сморід і тепер - влітку (не кажучи про весну), - особливо вечорами і ночами. Немає можливості відкривати вікна, освіжати кімнати! Днем пил, вночі сморід», - змальовував непривабливу картину житель Деміївки.