Бібліотечна справа в Київській губернії

(До 110-річчя від дня заснування Деміївської бібліотеки)

   На початку ХХ століття в селах Київської губернії (до якої відносилась Деміївка) народні читання були чи не єдиною розвагою, яка, до певної міри, заміняла театральні вистави, доступні містянам, але малодоступні обивателям села. Крім того, ці читання відволікали думки від буденної обстановки, розширювали світогляд і таким чином сприяли загальному розвитку народних мас.

   В 1907 році в містечках і селах губернії Київським земським управлінням було відкрито 45 безоплатних народних бібліотек, а через три роки їх кількість зросла до 122.   Бібліотеки розміщувалися в приміщеннях народних училищ - земських, міністерських і церковних. Завідування доручалося народним учителям, яких на посаду затверджував сам губернатор.

 Читальних залів при земських народних бібліотеках не існувало. 
 Завідувачі бібліотеками виконували й обов'язки бібліотекаря, видаючи книги передплатникам бібліотеки два-три рази в неділю, в певні дні й години. За свою працю завідувачі-бібліотекарі отримували платню в розмірі 60 крб. на рік.     Книжковий фонд бібліотек складався переважно  з книг і брошур, перелік яких містив в собі "Каталог народныхъ библіотекъ, учреждаемыхъ Кіевскимъ губернскимъ земствомъ".

    Книжковий фонд народних бібліотек складали книги:

- релігійно-морального змісту;

- історія ( вкл. біографія та історичні повісті);

- географія і етнографія;

- природознавство, гігієна та медицина;

- сільське господарство, ремесла і ветеринарія;

- белетристика;

- різного змісту.
   Найбільшим попитом користувалась художня література, потім - книги з історії, географії, природознавства.

   Також необхідно зазначити, що земські народні бібліотеки діяли протягом року від 1 до 11 місяців, внаслідок чого середня тривалість роботи однієї бібліотеки дорівнювала 7,4 місяці.
   Вищевикладене, щодо роботи народних бібліотек Київської губернії, стосується також і роботи Деміївської земської народної бібліотеки
Джерело: Акимов, В. Народное образованіе въ Кіевской губерніи// Журнал Министерства народного просвещения.-1913.-№12.-с.205, 208-221.

Колектив бібліотеки "Деміївська" висловлює щиру подяку  працівникам Національної історичної бібліотеки України за допомогу у пошуку краєзнавчих матеріалів.

Документ 1915 року завідувача Деміївської народної бібліотеки

Другим завідувачем Деміївської земської народної бібліотеки Київського повіту була Любов Іванівна Буткевич. 

Завдяки поданому  до Київської повітової земської управи звіту за 1915 рік, ми можемо мати певну уяву про соціальні умови роботи та життя бібліотекаря.

Документ, який зберігається в Державному архіві Київської області, - це своєрідна "декларація про доходи" завідувача                                   земської народної  бібліотеки.

ПІБ - Буткевич Любов Іванівна
Рік народження - 1875
Звання - народний вчитель
Має 3 дітей
Освіта - духовне училище
Трудовий стаж - з 1905 року
На посаді (завідувача Деміївського земського однокласного парафіяльного  училища та завідувача народної бібліотеки ) - з 1913 року.

                Далі мовою оригіналу:

Жалованье - 420 руб.

Добавочное вознагражденіе за особые занятія - за заведованіе народной библіотекой - 60 руб, за занятие рукоделием - 36 руб. [1]

Квартира натурою или получал квартирныя деньги и сколько?

                                         натурой

Состав и размер квартиры:

число комнат - 3

есть ли кухня - есть

общая площадь съ кухней  - 99

высота комнат (въ арш.) - 3 арш. 15 в.

ГдЪ служилъ до послЪдняго мЪста?

         учительницей въ Киево-Соломен. 2 кл. минист. училище

Не занимаетъ ли жена учителя или мужъ учительницы какого либо мЪста; гдЪ именно, сколько получает по этой службЪ
Мужъ учит. завЪд. Буткевичъ занимаетЪ должность Столоначальника при Канцеляріи Г. Попечит. Кіевск. Учебного Округа

[1] У 1915 році 36 руб. отримував тех.працівник

Джерело: ДАКО, Ф.1239, оп.5, спр. 220

Історія однієї вулиці

               27 січня 1909 року (за ст.ст.)   була заснована Деміївська земська народна бібліотека Київського повіту за адресою вул. Нововолодимирська, 6. Протягом майже 20 років колектив бібліотеки намагався знайти хоча б  фотографії цієї вулиці, не сподіваючись отримати фото самого будинку. І цей час настав. Нещодавно читачка нашої бібліотеки Зеленська Наталія Олексіївна надала фотографію  вулиці з  власного сімейного фотоальбому. На світлині - вулиця Нововолодимирська 50-х р.р. минулого століття. Праворуч - будинок під №6.

         Нововолодимирська вулиця виникла на межі XIX — ХХ століття. Назву Олексія Шовкуненка вулиця отримала 1976 року (на честь українського художника О. О. Шовкуненка).     Ліквідована наприкінці 1970-х років у зв'язку із будівництвом висотного корпусу готелю «Мир». 1984 року ім'ям О. Шовкуненка було названо іншу вулицю на Солом'янці. Про колишню назву цієї вулиці свідчить пам'ятна дошка, встановлена на одному з корпусів готелю "Мир". (З Вікіпедії)
      На початку ХХ століття Нововолодимирська вулиця простягалася від вулиці Великої Васильківської (нині проспект Голосіївський) до Деміївського (Червоного) яру (сучасна вулиця Деміївська).
      Крім фотографії, Наталія Олексіївна розповіла бібліотекарям про мешканців цієї вулиці.  У будинку №2  народився і довгий час проживав видатний український тренер і футболіст Валерій Васильович Лобановський. Будинок №1 належав власникам цегельного заводу братам  Доломакіним. Двоповерховий будинок під  № 10 належав ігумені. Мешканці вулиці вважали її матір'ю радянського діяча В.Молотова. Похована на Байковому кладовищі. Жителями вулиці були циркові артисти (ліліпути), професура, військові, лікарі, скульптор-анімаліст, дрібні дворяни...
      Більше тридцяти років пройшло з тих пір, як зникла колись велика вулиця колишньої Деміївки. Сьогодні про це нагадує тільки пам'ятна дошка та невеличкий проїзд до висотного корпусу готелю "Мир".

Сучасне фото