Історія свідчить, що на
початку експлуатації станції Київ-ІІ (Київ-Деміївський) функціонувало паровозне
депо Московсько-Києво-Курської залізниці, адже паровозне депо на станції Київ-І (Київ-Пасажирський) обслуговувало
лише Південно-Західну залізницю. У 1950-х роках станція
отримала назву Київ-Московський. 1955 року споруджено існуючу будівлю
вокзалу.
На початку 2017 року станція одержала сучасну назву.
 |
| Фото Олега Сірика |
У залізничному тандемі
Станція Київ II, згодом Київ-Московський, а сьогодні Київ-Деміївський почала
функціонувати у лютому 1870 р. одночасно з впровадженням у рух залізничного
напрямку від Курська до Києва. Пасажирська та одночасно вантажна станція працювала
в одному логістичному режимі разом із сусідніми — Київ-Товарний та Київ-I (нині Київ-Пасажирський).
Цей станційний комплекс,
що розташований у районі Саперної Слобідки (поруч із цукровим заводом (кондитерською
фірмою «Рошен»), обслуговувався паровозами локомотивного депо
Московсько—Києво—Курської залізниці. Оскільки вантажна робота з доставки,
навантаження та вивантаження продукції відбувалась на різних територіях
керівництвом залізниці вирішено поруч з Київ-ІІ побудувати станцію
Київ-Товарний. Для її побудови виділено земляну ділянку у долині р. Либідь
площею 5100 кв. сажнів, що розташовувалась між вулицями Тарасівською та
Поліцейською (нині вулиця Федорова).
Будівництво розпочалося
восени 1902 р. Близько однієї тисячі людей, включаючи залізничників із сусідніх
станцій, почали осушування місцевості та регулювання течії р. Либідь. Для укріплення
русла у районі станцій Київ-II та Київ-Товарний було
споруджено канал довжиною понад три версти, а на висоту 2,5 сажнів (сажень —
2,16 м) — підсипано грунт. Землю возили
з Батиєвої гори 800 возами, а пісок доставлявся з Караваєвської долини та
Біличів. Всі споруди на станції будувалися під керівництвом інженера А.
Страуса. Окрему цікавість викликає
будівля товарної контори. Було споруджено два вагонних парка, у складі якого 29
одноповерхових пакгаузів площею 1200 квадратних сажнів, криті та відкриті
платформи, площа яких мала 1500 та 600 квадратних сажнів відповідно. Довжина
головної споруди пакгаузів на кожній з двох паралельних рейкових колій
дорівнювала 35 вагонам, а кожний з пакгаузів міг умістити вантаж з 30 вагонів.
Офіційне відкриття Товарної
станції відбулось 5 листопада (за старим стилем) 1906 року. Від цього дня
почались здійснюватись операції з приймання та відправлення вантажів. На сьогодні
паркове господарство Київ-Товарного має понад 19 тис. погонних метрів колій, що
обслуговують вантажні райони. Технічне забезпечення дозволяє переробляти
повагоннні та малі відправлення. Станція переробляє експортно-імпорті вантажі,
у тому числі крупнотонажні.
Київ-Товарний — станція
першого класу. Загальна протяжність колій 19 314 м. Станція мала дві
високих пасажирських відкритих платформи, одну комбіновану, криті вантажні
склади.
На початку 2000-х років добовий потік
пасажирів дорівнював 200 подорожніх. На сьогодні цей потік значно скоротився.
Добовий потік вантажів дорівнював 200 вагонам.
Отже, і Київ-II та Київ-Товарний працювали як один механізм не
одне десятиліття. Згодом до цього залізничного тандему приєднають пасажирські
платформи Видубичі, Петро Кривонос, Проспект Науки. Але це відбудеться у другій
половині ХХ століття. Далі буде
Віктор Задворнов, головний редактор
газети залізничників "Робітниче слово"
Немає коментарів:
Дописати коментар