Колишня вулиця Совська на Деміївці

Стара забудова. Проспект Червонозоряний, 188 та 186. Фото В.Галайби

Проспект Валерія Лобановського. З 2015 року носить ім'я видатного українського тренера і футболіста. Саме у нас на Деміївці народився, певний час жив і вчився Валерій Васильович Лобановський.

Вілен Хацкевич у своїй книзі "Как говорил старик Ольшанский" так описує післявоєнні часи їхньої юності:

  "Вся площадь двора с утра до позднего вечера служила футбольным полем. В футбол играли и дети, и взрослые. Сюда в разные годы приходили играть отдельные игроки и целые команды с других улиц и районов. Здесь играли и Трояновский, и Лобановский...

   Рыжий, длинный Валерка Лобановский жил в невзрачном деревянном домишке на другом конце Большой Васильковской, ближе к Голосеевскому лесу, в том самом месте, где сейчас находится гостиница "Мир". Вовка Тюя, он же Басенко, который учился в одном классе с Лобаном в тридцать девятой школе, рассказывал, что Валерку часто доводилось отрывать от мяча, чтобы пригласить на урок, особенно в дни контрольных работ по математике, с которыми этот вундеркинд расправлялся запросто. "Зовите Лобановского! - говорили педагоги, когда районо подсовывало очередную непосильную для них задачу. Но это так, к слову, чтобы потом не забыть..."

 А ми продовжуємо розповідати вам про історичну забудову  нашої місцевості. На цей раз - колишня вулиця Совська на Деміївці. Подорожуємо Совською вулицею разом з нашим читачем Антоном Коробом: Колишня вулиця Совська на Деміївці (нині - частина проспекту Валерія Лобановського)  читати далі

Антоне, від колективу бібліотеки Вам щира подяка!

Джерело: Хацкевич, В. Как говорил старик Ольшанский. - Киев: Аконит, 1995.

http://www.grad.kiev.ua/ch-01.htm

Пам'яті великого тренера

                   6 січня 1939 року на Деміївці на колишній вулиці Ново-Володимирський у будинку № 1 у простій робітничій сім'ї Лобановських народився хлопчик Валерій, у майбутньому - видатний український футболіст і тренер, Герой України. Освіту також здобував на Деміївці. Навчався у звичайній київській школі № 319 (Червонозоряний проспект, 146). Зараз там встановлено меморіальну дошку, а сам навчальний заклад названо іменем Лобановського. До речі, закінчив школу зі срібною медаллю.
    17 грудня 2015 року рішенням Київради проспект Червонозоряний було перейменовано на проспект Валерія Лобановського.

Історія однієї вулиці

               27 січня 1909 року (за ст.ст.)   була заснована Деміївська земська народна бібліотека Київського повіту за адресою вул. Нововолодимирська, 6. Протягом майже 20 років колектив бібліотеки намагався знайти хоча б  фотографії цієї вулиці, не сподіваючись отримати фото самого будинку. І цей час настав. Нещодавно читачка нашої бібліотеки Зеленська Наталія Олексіївна надала фотографію  вулиці з  власного сімейного фотоальбому. На світлині - вулиця Нововолодимирська 50-х р.р. минулого століття. Праворуч - будинок під №6.

         Нововолодимирська вулиця виникла на межі XIX — ХХ століття. Назву Олексія Шовкуненка вулиця отримала 1976 року (на честь українського художника О. О. Шовкуненка).     Ліквідована наприкінці 1970-х років у зв'язку із будівництвом висотного корпусу готелю «Мир». 1984 року ім'ям О. Шовкуненка було названо іншу вулицю на Солом'янці. Про колишню назву цієї вулиці свідчить пам'ятна дошка, встановлена на одному з корпусів готелю "Мир". (З Вікіпедії)
      На початку ХХ століття Нововолодимирська вулиця простягалася від вулиці Великої Васильківської (нині проспект Голосіївський) до Деміївського (Червоного) яру (сучасна вулиця Деміївська).
      Крім фотографії, Наталія Олексіївна розповіла бібліотекарям про мешканців цієї вулиці.  У будинку №2  народився і довгий час проживав видатний український тренер і футболіст Валерій Васильович Лобановський. Будинок №1 належав власникам цегельного заводу братам  Доломакіним. Двоповерховий будинок під  № 10 належав ігумені. Мешканці вулиці вважали її матір'ю радянського діяча В.Молотова. Похована на Байковому кладовищі. Жителями вулиці були циркові артисти (ліліпути), професура, військові, лікарі, скульптор-анімаліст, дрібні дворяни...
      Більше тридцяти років пройшло з тих пір, як зникла колись велика вулиця колишньої Деміївки. Сьогодні про це нагадує тільки пам'ятна дошка та невеличкий проїзд до висотного корпусу готелю "Мир".

Сучасне фото