| Деміївка. Фото Олени Пасічник |
При використанні інформації, що представлена на блозі бібліотеки "Деміївська", посилання на першоджерело обов'язкове! "http://bibldemeevskaja.blogspot.com"
середа, 28 жовтня 2020 р.
Деміївські спогади: осіннє
четвер, 24 вересня 2020 р.
Як станція Київ-Деміївський слугувала виставковим майданчиком
![]() |
| Київ-Московський. Фото з архіву газети "Робітниче слово". 2002 рік |
На початку ХХІ століття за ініціативи тогочасного Міністра транспорту України — Генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця», Героя України Георгія Кірпи ця станція стала своєрідним виставковим майданчиком для експозиції залізничної техніки, промислової продукції для транспортного комплексу.
І не лише для цього. Під час першої експозиції демонструвалися капітально відновлені в умовах локомотивних та моторвагонних депо Південно-Західної, Донецької, Львівської, Придніпровської, Одеської, Південної залізниць електро- та дизель-поїзди. Кожна одиниця приміського та міжобласного рухомого складу мала фірмову назву. «Чорноморець», «Люботинець», «Надія», «Львів», «Ювілейний» тощо.
У 2001 році поруч із станцією Київ-Деміївський будівельники Південно-Західної залізниці звели пасажирську платформу Видубичі. І вже через рік, у 2002 р., завдяки відкриттю на Сирецько-Печерській лінії метрополітену станції «Видубичі» у межах згаданої залізничної платформи почав функціонувати транспортний пересадочний вузол.
![]() |
| Георгій Кірпа |
Гордістю для багатьох відвідувачів виставки на станції Київ-Московський була демонстрація потяга «Столичний експрес», збудованого на Крюківському вагонобудівному заводі.
Протягом 2003 р. на Південно-Західній залізниці було реконструйовано вокзали на станціях Новгород-Сіверський, імені Петра Кривоноса, Підгірці, Нові Безрадичі та Київ-Московський.
Приміром, у 2003 році ця станція та залізничний перегін між станціями тоді Київ-Деміївський — імені Петра Кривоноса стали полігоном для демонстрації роботи колійного машинного комплексу з капітального ремонту колії. У кооперації з машинобудівниками Австрії (компанія «Плассер і Тойрер») та українськими залізничниками продемонстровано роботу колійних машин, що допомогли практично виключити застосування ручної праці під час великих обсягів ремонту інфраструктури. Тоді ж застосували спеціальну синтетичну плівку з геотекстилю (виробництво — Австрія). Цей матеріал застосовується для того, щоб колійний щебінь не забруднювався впродовж довгого часу.
У 2003 році вперше за всю історію залізниці був презентований пасажирський вагон, пофарбований у білий колір. У липні ц.р. було продемонстровано модель автомобілевоза, що курсує у складі пасажирських потягів далекого сполучення. Під час цієї виставки демонструвався пасажирський вагон підвищеного комфорту з розсувними колісними парами (виробництво — Республіка Польща). Увагу відвідувачів привернув швидкий експрес, що курсував між Дніпропетровськом та Сімферополем. Георгій Кірпа неодноразово наголошував на тому, що проєкти з удосконалення тягового рухомого складу, пасажирських та вантажних вагонів, колійної техніки, які демонструвалися на експозиціях станції Київ-Московський, мають розповсюджуватися на всіх українських залізницях.
| Київ-Деміївський. Фото з архіву газети "Робітниче слово". 2002 рік |
Справляв враження і прилад з дистанційного визначення нагріву вагонних буксових вузлів, пристрій з автоматичного ведення локомотивів і приміського залізничного транспорту, акумуляторна батарея, зроблена із застосуванням кальцієвих технологій під час її виробництва. Вперше на теренах України було продемонстровано пасажирський вагон з розсувними колісними парами (виробництво Республіки Польща), який мав курсувати за маршрутом Київ — Краків. Також серед експозицій увагу відвідувачів привернули зразки службової форми для залізничників від ВАТ «Хутрова фірма «Тисьмениця» (Чернівецька область) та ковдри від Харківської ткацько-прядильної фабрики з логотипом Укрзалізниці та гербами міст, де розташовувались адміністрації залізниць.
На початку 2004 р. виставку досягнень на залізничному транспорті вперше було організовано на станції Дарниця. Це пояснювалось початком будівництва нового вокзального комплексу на цій станції, а також початком будівництва автомобільно-залізничного мосту над Дніпром на перегоні між Київ-Московським та Дарницею. На порядок денний постав транспортний проєкт з організації руху пришвидшених пасажирських потягів із швидкістю до 200 км/год. Проте на сьогодні цей проєкт здійснено частково, оскільки автомобільно-залізничний міст функціонує, а вокзальний комплекс станції Дарниця перебуває у законсервованому стані.
Віктор ЗАДВОРНОВ,
головний редактор газети «Робітниче слово»
пʼятниця, 7 серпня 2020 р.
Про станцію Київ-Деміївський і не тільки (продовження)

Київ-Московський. 2002 рік. З фондів газети "Робітниче слово"
На засадах економіки
Поява залізниці неодмінно приводить до зростання рівня внутрішньої торгівлі. Будуючи залізничний напрямок від Курська до Одеси тогочасні інженери та економісти вважали, що оскільки Київ є річковим портом, функціонування залізниці дозволило розвивати не лише промисловість, а і ринки збуту продукції. Ректор Київського університету Святого Володимира, а згодом — міністр фінансів та голова Комітету міністрів царської імперії Михайло Бунге (1823 —1895 рр.) — наголошував, що Київ та Київська губернія виробляла до 2,5 млн пудів цукру-піску. Київ був центром з торгівлі російським залізом у південно-західному краї. Дніпром повз Київ проходила маса річкових суден із хлібом і сіллю, олією, вином та лісовою продукцією. Обробка сала, виготовлення спирту, тютюну, шкіряне виробництво, обробка олійних культур, вироблення борошна, меду, воску — це основні види київської продукції. А залізницею та на річковому транспорті сюди доставляли пеньку, канати, лісові, чавунні, залізні та скляні вироби, одеську сіль, рибу та інші немісцеві продукти.
Київ поступово ставав пунктом для складського зберігання товарів. Матеріали для будівництва товарних магазинів і складів на початку ХХ століття збиралися у тому числі біля станції Київ-II.
Не лише цифри
За даними Київського
статистичного комітету, на 1 січня 1864 р. у Києві було дворів —5021, будинків
— 7354. Населення міста складалось із 68429 жителів: постійних — 47479 осіб,
тимчасових — 20945. Із загального числа мешканців — 38465 — чоловіки, жінки —
29959. Найбільша кількість жителів мешкала на Печерську (12861 особа). Менш
усього — у Куренівському кварталі. Після закінчення будівництва залізниці місто,
шановане своїми святими місцями, як головний оплот освіти у Південно-Західному
краї імперії, промислово-економічний центр отримало новий поштовх у своєму
розвитку. У 1919 році населення Києва нараховувало понад 544 тис. чоловік
Цікаві факти
Що сьогодні нагадує про те, що станція Київ-ІІ мала розвинену інфраструктуру? По-перше, це Дослідно-експериментальний завод «Залізничник» (колишнє локомотивне депо станції Київ-ІІ, Київ-Московський, Київ-Деміївський), який розташований за адресою вул.. Залізничне шосе, 4, гуртожиток ПЗЗ (вул. Залізничне шосе, 4-а), Київська автобаза Південно-Західної залізниці (вул. Залізничне шосе, 6). До сьогодні збереглися деякі житлові будинки (зведені у 20 — 30-х рр. ХХ століття) Залізничного селища вздовж вулиці Залізничне шосе. 1957 року станцію було електрифіковано під час електрифікації дільниці Київ-Пасажирський — Бровари. 1983 року від станції було прокладено залізницю до Миронівки через Трипілля і Кагарлик, а в 1985 — 1986 роках означену дільницю також електрифіковано.
На початку 2000-х років
керівництво Укрзалізниці запровадило на коліях станції проведення виставок нового та
капітально відремонтованого залізничного транспорту. Ця традиція протрималась
до 2004 року.
Для довідки
До 1882 року довжина
залізничних колій в усій імперії складала 2168 км, з яких 284 км – двоколійні.
Сьогодні в Україні — понад 4 тис 500 км.
На даний час на шести
українських залізницях функціонують 1602 залізничних станції, з них 52 —
сортувальних. Працюють 430 локомотивних та вагонних депо дистанцій колії,
електропостачання, сигналізації та зв’язку, понад 30 заводів з ремонту рухомого
складу та устаткування, 23 підприємства промислового значення, будівельні підприємства, кар’єри, система
медичних закладів.
вівторок, 4 серпня 2020 р.
Про станцію Київ-Деміївський і не тільки
| Фото Олега Сірика |
вівторок, 21 липня 2020 р.
Безпритульна Деміївка 1925 року
![]() |
| Малюнок з газети "Киевский пролетарий" за 1925 рік |
Джерело: Котов, П. Беспризорная Демиевка// Киевский пролетарий. - 1925. - 11 вересня. - с.1.



