Влітку 1875 року внаслідок умисного, на думку експертів, підпалу, нещадний вогонь знищив завод до останньої її будови. При цьому постраждали величезні запаси цукру-піску, а кілька десятків тисяч готового цукру-рафінаду, який перебував у сушильні, перетворилися на суцільну лаву. Відновлений заново завод виявився набагато могутнішим за свого попередника як за обсягом виробництва, так і за розмірами території, яку довелося розширити для розміщення на ній додаткових складських приміщень. Таким чином, у 1877 році, коли палала чергова російсько-турецька війна, завод зміг пожертвувати на благо вітчизняної діючої армії 100 пудів колотого цукру та прийняти на лікування 5 поранених бійців.
Друга пожежа на заводі сталася у червні 1920 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар